Криниця – води скарбниця

З давніх-давен українці шанобливо ставилися до річок, озер, джерел, криниць. Берегли їх, бо вода в житті людей, тварин, рослин відіграє велику роль. Безцінним даром природи є прісна вода, що знаходиться в земних глибинах. 

    Криниця – святе місце, символ безсмертя і чистоти народного духу. Здавна воду обожнювали наші предки. Вони охороняли і прикрашали джерела, ставили поруч хрест чи розп’яття, щоб людина могла не тільки вгамувати спрагу, а й помолитися. У прадавні часи люди селилися там, де була вода і корм для худоби, а також мандрували від річки до річки, від джерела до джерела. Коли ж почали копати колодязі, то люди змогли надовго зупинятися на одному місці.

     В Олександрівській центральній бібліотеці на жителів селища чекала народознавча година «ВОДА НАЙСМАЧНІША У РІДНОМУ КРАЮ З КРИНИЦІ, ДЕ БАТЬКО І МАТИ ПИЛИ». До заходу підготували виставку-експозицію «Українська криниця», де присутні змогли ознайомитися з цікавими фактами про криниці,  воду та її властивості. У ході заходу дізналися про те, як наші предки шукали воду, навіщо людині потрібна вода, як правильно її пити, якими цілющими властивостями вона володіє. Про криниці складено багато легенд, які зацікавили присутніх, а також ознайомились з прислів’ями про криницю. Присутні  з захватом розповідали легенди, прислів’я, повір’я, загадки про криницю.

    Криниця – символ Батьківщини, сили, багатства, родючості, святості, чистоти, краси, вірності, безсмертя народного духу, розлуки, туги, народної духовності.  Кажуть люди: скільки криниць на землі, стільки зірок на небі. І якщо вам доводилося бачити, як падає додолу небесниця, знайте: то десь замулилося джерело. Отже, щоб не згасали зірки, оберігайте живі батьківські криниці. Бережімо наші животоки, нашу землю, наші джерела, бо саме вони нам дали силу жити, любити, вірити.