Герої Крут - герої українського народу

                           Ще юнаки, ще майже діти, а навкруги і смерть, і кров.

                         «На порох стерти, перебити!» — іде на Київ Муравйов.

                         Полків його не зупинити,та рано тішаться кати:

                         Коли стають до зброї діти, народ цей — не перемогти!

                                                                                                      М.Луків

Ці рядки український поет Микола Луків присвятив подвигу української молоді – студентам і гімназистам – які 29 січня 1918 року прийняли нерівний бій з більшовицькою навалою біля станції Крути та поклали найдорожче на вівтар свободи – власні життя. 

Бій під Крутами – одна з тих сторінок історії, що привертають увагу суспільства, та в яких завжди переплітається правда із вимислом, міфами та спробами політичних спекуляцій. 

         Про обставини та перебіг бою розповість виставка-присвята "Крути: і сум, і біль, і вічна слава", яка організована в Олександрівській бібліотеці. Відвідувачам пропонуються  збірники , журнальні публікації, художні твори, спогади очевидців й учасників подій, фотоальбоми з фондів нашої книгозбірні. Справжньою новинкою виставки є кінороман Костянтина Тур-Коновалова «Крути-1918» (Харків, 2018). 

         Працівники книгозбірні підготували буктрейлер по книзі "Крути. Січень 1918 року". Це не просто книга, присвячена трагедії під Крутами. За словами упорядника, це найбільший збірник документів, спогадів, фактів і бібліографії, що до сьогодні існували в Україні і поза її межами. Буктрейлер можна переглянути  на відеосторінці нашого сайту або за посиланням https://youtu.be/U96xl6WpKww. 

 

 

Гірка пам'ять Голокосту

 

 27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Голокост – це події, пов’язані з великими людськими втратами.  

Олександрівська книгозбірня підготувала виставку-реквієм «Голокост – шрам на серці людства». Бібліотека пропонує всім бажаючим ознайомитися з виданнями, які експонуються на виставці, та вшанувати світлу пам’ять мільйонів безневинно убитих людей різних національностей, більшість з яких були євреї. Адже сьогодні  ми, нове покоління, повинні берегти пам’ять про Голокост, формувати наш світогляд в умовах толерантності та належного ставлення до полікультурних, загальнолюдських цінностей, щоб більше ніколи у світі не повторилася ця жахлива трагедія в світовій історії.

Україна - моя молитва 

 

 16 січня - День пам'яті Кіборгів

 

        Вона – наш витвір, наша мрія, соборна, вільна  Україна

22 січня 1919 року ввійшло до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. Щороку в цей день український народ із вдячністю згадує тих героїв, які словом і багнетом намагалися відродити незалежну соборну українську державу. Саме 22 січня було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Офіційно ж в Україні День Соборності відзначають з 1999 року.

До цієї видатної події в Олександрівській книгозбірні  представлено віртуальну книжкову виставку “Єдність дарує непереможність”, на якій  зібрана література, що висвітлює тернистий шлях України до соборності, з початками ідеї соборності, як відбувалася підготовка Акту Злуки, як проходило проголошення Злуки,  про перше офіційне святкування Соборності України та яке має велике значення День Соборності для кожного громадянина нашої країни.

В книгах Юрія Сороки «100 важливих подій історії України», В.І.Червінського «Історія України: Джерельний літопис», «Новітня історія України»: Підручник , Михайла Чугуєнка «Моя Україна», Юрія Шаповала «Торкнутись історії», С.Л. Рудницького «Чому ми хочемо самостійної  України» розповідається про процеси державотворення та формування території української незалежної держави, ідеї побудови української, самостійної, соборної Держави.

 

 Шлях тернистий, шлях безсмертний

Творчий портрет до 130 річчя від дня народження 

П. Г Тичини

 

     
В поколіннях я озвуся - не згорю і не загасну...

 У січні 2021 року виповнюється 130 років від дня народження українського поета, перекладача, публіциста, громадського діяча Павла Григоровича Тичини. Ювілей виданого українця – це привід для численних шанувальників поезії згадати і ознайомитися з його багатогранним талантом, по-новому зрозуміти художню цінність літературної спадщини геніального поета.

 Павло Григорович  починав як поет у 1906—1910 рр. з наївного наслідування народних пісень та творів Т. Г. Шевченка. Перші друковані твори молодого поета з’явилися 1912 р. Подією величезної ваги в новочасній українській літературі став вихід у світ першої збірки віршів "Сонячні кларнети" (1918), пройнятої сонячною вірою в життя, людину, в рідний знедолений народ. Ця книга одразу поставила 27-літнього поета поруч із першорядними митцями новочасного українського відродження.

 Тичина формою глибоко національний, бо зумів у своїй творчості використати все багате попередніх поколінь надбання. Він наче випив увесь чар народної мови і вміє орудувати нею з великим смаком і майстерністю… Дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа».

 

 

 Мій рідний край, в тобі моя любов

В Олександрівській  книгозбірні  оформлено книжково-ілюстративну    виставку «Краєзнавчий компас», яка   включає в себе книги, статті  в яких висвітлюється економічний стан краю, історичні і культурні особливості . Також  представлено папки газетно-журнальних статей, а саме: «Геральдика Олександрівщини», «Мій рідний край, життя мого перлина», «Олександрівщина – наш спільний  дім», які  висвітлюють історичний шлях краю, його природу, екологічні проблеми, а в розділі «Славетні імена Олександрівщини»: вебліографічний список «Бережіть своїх поетів» (110 років від дня народження С.О. Голованівського),       «Олександрівець зі світовим ім’ям  – Левко Мацієвич», «Фундуклей І І і наш край», « Богдан Хмельницький  та історія українського козацтва у районі», «Кропивницький М.Л.: життя та творчість». Вони дозволяють якнайповніше розкрити фонд бібліотеки, привертають увагу користувачів до важливих дат в житті району.

  Книгозбірня  забезпечує користувачів краєзнавчою інформацією у вигляді анотованих списків «Місцева преса про наш край».

 

 

          Найввічливіший день у році

                11 січня відзначається Міжнародний день «дякую» – свято, яке було започатковане з ініціативи ЮНЕСКО та ООН і покликане нагадати людям про цінність хороших манер. В Україні це свято відзначають із 2008 року. Щодня люди вимовляють слово «дякую» мільйони разів, але чи замислюються вони про те, як це слово з’явилося в нашій мові, що означає і наскільки потужну енергетику має?

Міжнародний день "дякую " у багатьох країнах святкують з великим розмахом, проводячи ярмарки, влаштовуючи освітні акції, на яких, наприклад, збирають кошти для нужденних, конкурси й безліч інших розважальних заходів. В освітніх установах говорять про важливість дякувати близьким, розповідають про культурні традиції, етику, а також гарні манери. У цей день люди говорять один одному теплі слова і обмінюються листівками, висловлюючи свою ввічливість і подяку. Слово «дякую», як вважають психологи, володіє магічними властивостями. На думку фахівців, вираз подяки покращує здоров’я як адресату, так і тому, хто виражає свої почуття. Слова подяки позитивно впливають на емоційний стан та розумову діяльність людини. Однак справжня вдячність, яка може принести користь, повинна йти тільки від чистого серця. Слова подяки мають дивовижні властивості, але вимовляти їх не можна, коли людина знаходиться у роздратованому стані. Психологи вважають, що слова вдячності – це знаки уваги, вони є усними „погладжуваннями” і здатні зігріти своїм теплом.

 

 

У звичаях, традиціях, обрядах живе народу праведна душа

Олександрівська книгозбірня пропонує своїм користувачам познайомитися з цікавою книгою Лідії Федорівни Артюх "Звичаї українців у народному календарі".

    Звичаї українців у народному календарі: наук.-попул. вид./ Л.Ф. Артюх; відп. ред. Ю.В. Ференцева, худож. оформ. О. Желєзняк, фотогр. Л. Буханська - К. :Балтія-Друк, 2012. – 224с., іл.   

23 розділи книжки присвячені святам календарного року українського народу - від Святвечора до дня святого Андрія. Кожен розділ містить етнографічний нарис та докладні рецепти традиційних страв національної кухні (загалом близько 300). Читач познайомиться зі звичаями, яких дотримувалися наші предки, збираючись за святковим столом. Кожна господиня матиме можливість урізноманітнити меню своєї родини смачними борщами, ковбасами, варениками та безліччю інших смачних страв, рецепти яких дбайливо зібрані автором по різних регіонах України.