ВІН БУВ ГЕРОЄМ НА ЗЕМЛІ, СТАВ ЯНГЕЛОМ НА НЕБІ.

«Так хотілося б ще хоч раз його обійняти...» - зворушлива сповідь мами загиблого воїна з Олександрівки Шеренги Лідії Григорівни.

Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Війна…. Наша країна втрачає кращих своїх синів, які захищають нас у війні з російською федерацією та її найманцями. Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій та лютій війні. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити.

У серпні минуло три роки з дня загибелі 48- річного захисника Цвіка Олега Семеновича.

Цвік Олег з Олександрівщини загинув захищаючи Батьківщину 18 серпня 2022 року поблизу населеного пункту Мар’янка Донецької області.

Мама згадує: «Ще й досі не віриться, що його немає… Дуже не вистачає його, його доброго слова, його підтримки. Він був дуже добрим, щедрим, безкорисливим, любив рибалити, майструвати.

Мій син казав, що пішов воювати не для слави чи нагород, а щоб захистити свій дім, свою землю. Він ішов на передову усвідомлюючи, що може не повернутися. Але ніколи не скаржився. Його серце билося за Україну, її свободу, майбутнє, яке, я знаю, він хотів подарувати нам усім».

Зі слів рідних, він завжди вірив у добро і перемогу й своїм земним життям довів, що недаремно прийшов у цей світ.

Ціною свого життя він здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка - віддав своє життя за цілісність і незалежність України.

Для нас Олег завжди залишиться взірцем хоробрості та стійкості. Тим, хто був не байдужим до долі України, хто мріяв про краще майбутнє і світлий, мирний завтрашній день.

На віки-вічні його ім'я буде вписане в історію нашої громади та України, як воїна – Героя.